НОСІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. носи́ти 1, 2. Її синя кохта [кофта] побіліла від довгого носіння (Вовчок, Вибр., 1937, 99); Добрим засобом запобігання поширенню грипозної інфекції є носіння марлевих масок (Наука.., 3, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 446.

Носіння, ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 571.