Про УКРЛІТ.ORG

носитися

НОСИ́ТИСЯ, ношу́ся, но́сишся, недок.

1. Те саме, що нести́ся 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Могутній "КВ" [танк] носився полем бою (Цюпа, Назустріч.., 1958, 183); Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею, коли вона в п’яному шаленстві носиться з кимсь у танці (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 52); Сагайда, розчервонівшись, теж носився з сокирою по вогневій, хвацько накидався на дерева (Гончар, III, 1959, 390); Довго ще громовий гуркіт носився, тремтячи, під склепінням (Довж., І, 1958, 244); Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі (Мирний, І, 1954, 164); Вітер рвав загривки грудочок і чорною метелицею носився по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 46); З осені знову стали носитися чутки про нарізку [землі] (Головко, II, 1957, 253).

2. Багато, довго носити кого-, що-небудь. І серце, і душу віддала [Уляна] своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві, Носиться цілими днями із ним, з рук не спускає (Мирний, І, 1954, 301).

3. перен., розм. Захоплюючись чим-небудь, приділяти йому багато уваги, думати, мріяти весь час про нього. Довгі літа він носився з тою гадкою [про проведення дороги] (Фр., VI, 1951, 38); — Мій старшина там носиться з оригінальним планом… (Гончар, III, 1959, 249); Бригадир носився з думкою про двохсотпудовий урожай пшениці (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 28); // Виявляти надмірну турботу, надто прихильно ставитися до кого-небудь. Так носилися зо мною, так дбали всі про мене, такий мені робили "почет", що мені аж недобре було (Коцюб., III, 1956, 318).

◊ Носи́тися, як ду́рень з пи́саною то́рбою (сту́пою і т. ін.) з чим — приділяти велику увагу тому, що її не варте. — Нам треба раніше думати про волю, а потім про землю! — гукнув через стіл Варава. — З нас досить… як дурень з писаною торбою, носитися з ідеалами сірої свити (Стельмах, І, 1962, 333).

4. розм., рідко. Те саме, що одяга́тися. Коло хати ношуся по-старому, а до міста переодягаюся (Март., Тв., 1954, 210); Ремінь з бляхою.. туго стягував його стан, червоний кант оздоблював.. штани, які носились поверх чобітків (Скл., Легенд. начдив, 1957, 14).

5. Пас. до носи́ти 2. Нерідко зустрічалися плахти, що мають стримані кольоричорний, жовтий, білий. Вони носились жінками старшого віку (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 445.

вгору