НОСА́К, а́, ч., розм. Передня частина взуття; носок. Пігловський носаком ударив зв’язаного Романа під печінку (Стельмах, І, 1962, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 444.

Носак, ка, м.

1) Носокъ сапога. Вдарив його носаком.

2) Ударъ по носу 3) Носильщикъ. Рост.-на-Дону.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 570.