НОРОВИ́СТО, розм. Присл. до норови́стий. Денисенко норовисто оглянувся навкруги, і на його плескатому обличчі самі по собі стиснулись.. уста (Стельмах, II, 1962, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 444.