Про УКРЛІТ.ORG

нона

НО́НА, и, ж.

1. муз. Дев’ятий ступінь у гамі. В старовинній [китайській] музиці палаців та храмів народні пісні мають розвиток мелодії на дуже віддалені інтервали, аж до нони і децими, тобто відразу на дев’ятий або десятий щабель від першого звуку (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 110).

2. літ. Строфа з дев’яти рядків, перев. хореїчного розміру і з таким же римуванням.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 441.

вгору