НОВОПРИЗНА́ЧЕНИЙ, а, е. Якого недавно або тільки що призначили. Новопризначеному голові троянівці були раді: хлопець молодий, з розумом, такий діло поведе (Тют., Вир, 1960, 25); — Ви як сюди потрапили?.. — Дуже просто, — відповів новопризначений водій, не маючи змоги втримати усмішку (Добр., Тече річка.., 1961, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 436.