НОВОВВЕ́ДЕННЯ, я, с. Те нове, яке недавно або тільки що ввели. Ці ранкові читання — останнє нововведення, приписане всім училищам паном міністром духовних справ та народної освіти (Полт., Повість.., 1960, 146); Т. Шевченкові було присвоєно звання академіка гравюри, а за технічні нововведення і майстерне володіння світлотінню його називали "російським Рембрандтом" (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 435.