НИ́РКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин — азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Основною видільною системою є нирки (Курс патології, 1956, 303); Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 131).
∆ Блука́юча ни́рка див. блука́ючий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 414.