НИЗЬКОПОКЛО́ННО, присл. Рабськи плазуючи перед ким-, чим-небудь, догоджаючи, підлабузнюючись. Не позбавлений проникливості, гість вже збагнув, що тут йому запомоги не ждати. Але все ж низькопоклонно просив: — На одного вас, Степане Онуфрійовичу, надія.. Любу роботу, любе діло (Збан., Переджнив’я, 1960, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 413.