НИЗЬКООПЛА́ЧУВАНИЙ, а, е. Який одержує заробітну плату за низьким тарифом. При піднесенні добробуту всього населення низькі рівні доходів підтягнуться до вищих, поступово скоротиться різниця між доходами селян і робітників, низькооплачуваних і високооплачуваних трудящих (Програма КПРС, 1961, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 413.