НИЗЬ, і, ж. Спосіб вишивання, при якому візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця. На виставці багато художньої вишивки — тут чоловічі сорочки, рушники, подушки, вишиті різною технікою — болгарським хрестом, гладдю, низзю (Мист., 5, 1960, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 412.

низь — спосіб традиційної на­родної вишивки, коли візерунок прокладається чорною або черво­ною ниткою зісподу, а сама ви­шивка виконується рештою ко­льорів з лиця; низинні мотиви ма­ють символічне значення, їм при­писують охоронну силу; до них належать такі елементи: заморо́ки (для зберігання чоловічої потен­ції), орли́ (схематичне зображення орлів), во́вчі зу́би (ламана зубчат­ка), по́вна ро́жа, бара́нячі ро́ги, па­вуки́, коцю́бки, мете́лики.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 396.