НИЗО́ВКА, и, ж., розм. Вітер з моря, гирла ріки, що дме низом. Сашко Птаха — корінний одесит, .. овіяний змалку всіма вітрами одеської бухти: горовим, низовкою (Смолич, V, 1959, 13); Б’є хвиля в бики білопінна, Низовки порив нароста (Дор., Серед степу.., 1952, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 411.