НИ́ЖЧИЙ, а, е.

1. Вищ. ст. до низьки́й 1, 2, 5, 7. А хата стала ще нижча (Н.-Лев., II, 1956, 257); Він був наполовину нижчий від Дениса, сухорлявий, вузькоплечий, але незвичайно жилавий і витривалий (Тют., Вир, 1964, 243); Вечоріло вже, ще нижчим стало осіннє небо над Перекопом, коли парламентери під звуки сурм рушили кожен до своїх військ (Гончар, II, 1959, 405); — Голубе, — вже густішим басом протяг артист, — ого, нівроку, у вас, здається, октава! — Октава, — одповів я йому ще нижчим голосом (Ю. Янов., І, 1958, 258).

2. Початковий (про школу, освіту). Почав я писати — віршем і прозою — дуже вчасно, ще в нижчій гімназії (Фр., І, 1955, 13); Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою (Гончар, III, 1959, 248).

3. Найпростіший щодо ступеня розвитку, будови тіла. Водорості належать до групи нижчих рослин (Наука.., 1, 1960, 24).

4. Який не належить до панівних, привілейованих верств суспільства (про класове суспільство). Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства..— з нижчим, біднішим класом народу, який обстоює і боронить громадські інтереси (Коцюб., III, 1956, 39).

5. Який залежить від кого-небудь, підпорядковується комусь. Керівним принципом організаційної будови партії є демократичний централізм, який означає:

.. безумовну обов’язковість рішень вищих органів для нижчих (Статут КПРС, 1961, 11); // Молодший званням, посадою; підлеглий. Федот сердито кинув косу, напустив на себе ту командирську суворість, яка була властива йому на службі, коли він звертався до нижчих чинів (Тют., Вир, 1964, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 410.