НИЖНЯ́К, а, ч., діал. Те саме, що ни́жник 2. На високих козлах розпилювали соснову колоду на дошки два стельмахи. Верхняк був у синій ватянці, нижняк у короткому латаному кожушку (Кучер, Трудна любов, 1960, 407).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 409.

Нижняк, ка́, м.

1) = Нижник 2. Борз. у.

2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. См. Низовий 2, низовка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 563.