НИ́В’Я, я, с., рідко. Збірн. до ни́ва 1. Оддам нив’я і сінокоси, І риболовні Тибрські коси, То буде нам Еней сусід (Котл., І, 1952, 275); Чорніє нив’я поораною ріллею та жовтіють лани збитою стернею… (Мирний, III, 1954, 255); Над буйним нив’ям висне знайомий перестук [мотоцикла] (Рудь, Гомін.., 1959, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 409.

Нив’я, в’я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив’я. Мир. ХРВ. 106. Довго розглядав зелене нив’я. Мир. ХРВ. 5. Жайворонки… заливаються собі по — над нив’ям. О. 1862. IV. 62. Тепер саме дикі качки по нив’ях пасуться. Черном. По нив’ю погана дорога. Міусск. окр.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 563.