НЕЩА́СНИК, а, ч., розм. Нещасна людина. — Отак дивлюся на вас і плакати хочу над вами, останні сльози віддав би вам. Нещасники ви всі, може, гірші, ніж я… (Ірчан, II, 1958, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 407.

Нещасник, ка, м. Несчастный мужчина. (Маркіянъ Шашкевичъ. Желех.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 562.