НЕЧЕ́СТЯ, я, с., заст. Нечестива поведінка, нечестивий вчинок. [Годвінсон:] Сім’я ся вбога за своє нечестя (Л. Укр., III, 1952, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 404.