НЕЧЕ́МНО. Присл. до нече́мний. Вони дуже нечемно хапають шановного товариша Борулькіна за поли піджака і недвозначно просять його негайно ж поліпшити їхнє громадське харчування! (Донч., II, 1956, 299); // у знач. присудк. сл. — Ні, ні, ні! — засміялась молода господиня. — Це буде нечемно: на порозі постояти, а в хату не зайти (Ткач, Жди.., 1959, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 403.