НЕ́ЦЬКИ, цьок, мн., діал. Ночви. За хвилю де не взялась юрба хлопців з цебриками, нецьками, скіпцями (Фр., II, 1950, 89); Кавуниха.. місила тісто у нецьках, а Кавун з дочкою різав коням січку в стодолі (Козл., Сонце.., 1957, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 402.