НЕЦЕРЕМО́ННО. Присл. до нецеремо́нний. — Бери мерщій виделку та їж! — сказав він геть-то нецеремонно (Н.-Лев., III, 1956, 377); Мовчанку розбиває Василь, який вертається од комори. Кидає в калюжу під ноги недопалка, нецеремонно лізе до Ревиної кишені по насіння (Мушк., Серце.., 1962, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 402.