НЕУШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Якого не поруйнували, який не має ушкоджень, несправностей; непошкоджений. Всі літаки поверталися на свою базу неушкоджені (Трип., Дорога.., 1944, 12); Коли всі навколишні поміщицькі економії були розібрані,.. Воликів маєток залишився неушкодженим (Минко, Моя Минківка, 1962, 42); // Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла). Ось з юрби випливло йому назустріч рідне обличчя дочки. Саша тут, жива й неушкоджена? (Донч., III, 1956, 424); Неушкодженим зостався [у Кабашного] лиш зір (Гончар, Таврія, 1952, 35); Німці стали поповзом наближатись до Андрія. Якимось чудом він ще лишався неушкодженим (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 399.