Неукий, а, е.

1) Необученный.

2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 561.