НЕТРИ́ВКІСТЬ, кості, ж. Властивість і якість за знач. нетривки́й. Свідомість нетривкості, тимчасовості самого людського життя щемливо солодким болем великого і разючого відкриття пронизало хлопця (Коз., Блискавка, 1962, 75); Васса.. швидко зрозуміла нетривкість та марність тих універсалів (Епік, Тв., 1958, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 396.