НЕТО́ЧНИЙ, а, е. Який не повністю відповідає чому-небудь, не зовсім правильно виражає щось і т. ін. — Не те слово, — поправила мене жінка, — старомодне й неточне (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 68); Політика є відображенням економіки. Однак це відображення, як і будь-яке інше, може бути неповним, неточним, а іноді — навіть помилковим (Ком. Укр., 12, 1965, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 396.