НЕТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е. Який не любить товариства і не має з ним дружніх стосунків. Нетовариська людина; // Характерний для такої людини. Про таку нетовариську поведінку Сергія говорили вже й на піонерському зборі (Донч., VI, 1957, 466); Федір пригадав своє нетовариське ставлення до Павла (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 395.