НЕТИПО́ВИЙ, а, е. Невідповідний певному типові, зразкові і т. ін. Насінний рижій перед цвітінням і збиранням прополюють, вириваючи при цьому всі нетипові для даного сорту рослини (Ол. та ефір. культ., 1956, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 395.