НЕТЕРПІ́ННЯ, я, с. Небажання довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Брянський бачив, що сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж будь-коли, чекали бою (Гончар, III, 1959, 36); Довго він ждав Анатолія, горів нетерпінням дізнатися, чи зустрівся хлопець з батьком (Руд., Остання шабля, 1959, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 394.