НЕТЕРПЛЯ́ЧІСТЬ, чості, ж. Стан за знач. нетерпля́чий. Максим відчув в собі ту ж лихоманкову нетерплячість, яка сповнювала йому серце і м’язи напередодні бою (Рибак, Час.., 1960,189); З тугою та нетерплячістю ждав Андрійко світанку й нарешті діждався його (Оп., Іду.., 1958, 653).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 395.