Про УКРЛІТ.ORG

нетвердий

НЕТВЕРДИ́Й, а́, е́.

1. Який угинається, подається дри дотику, натискуванні і т. ін.; м’який.

2. Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений. Нетвердою ходою підходив Яків до дому свого начальника (Н.-Лев., І, 1956, 183); Інна пройшла по кімнаті нетвердими кроками, наче ноги в неї були затерплі (Гур., Осок. друзі, 1946, 68); // Який не має міцної опори; хисткий. Довга фігура [Семена] розігнулась поволі та захиталась на нетвердих ногах, як привид (Коцюб., II, 1955, 101); Тіло злегка погойдувалось на нетвердих ногах (Шиян, Баланда, 1957, 36).

3. перен. Нестійкий у своїх переконаннях, намірах і т. ін.; який легко підпадає під чий-небудь вплив. Брати його, ученики, Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались (Шевч., II, 1963, 372); Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (Тич., III, 1957, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 394.

вгору