НЕТАКТО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нетакто́вний. — Вона хоче загладити свою вину! Признається в нетактовності! (Фр., VI, 1951, 258); Гаркуша збагнув нетактовність своєї вихватки (Ряб., Золототисячник, 1948, 11); // Нетактовна поведінка, нетактовний вчинок, вираз і т. ін. Усім стало якось незручно за батька, що вкрасномовстві своєму виявив обурливу щодо гостя нетактовність (Кол., Терен.., 1959, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 393.