НЕСХИ́БНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несхи́бний. Бійці були глибоко переконані у несхибності і правильності кожного кроку Івана Антоновича (Гончар, III, 1959, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 393.