НЕСХВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає або містить у собі несхвалення, осуд і т. ін. Полковник усміхнувся привітно, наче це не він хвилину тому несхвальним поглядом зміряв старшого лейтенанта, вислухавши його одверте бажання піти з армії (Рибак, Час.., 1960, 16); У виразі його обличчя почувалося цілковите розуміння ситуації і несхвальне ставлення до Ніни та її настрою (Собко, Стадіон, 1954, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 393.