НЕСТЯ́МКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що нестя́ма. Від нестямки вона не знала, що їй робити (Мирний, III, 1954, 396); Він з злістю крикнув, з нестямки вилаяв мене (Н.-Лев., III, 1956, 281); — Схопився [Петро] за груди рукою — і перекинувся від нестямки на другий бік (Мирний, І, 1954, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 392.

Нестямка, ки = Нестяма. Христя з нестямки добігла аж до комори. Мир. Пов. II. 74. У нестямках не знав що робити. З нестямки повернули уростич драла. Полт. Нестямки напали. Растерялся, растерялись; забылся, забылись.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 560.