НЕСТРИ́МНО. Присл. до нестри́мний. Потоки біжать нестримно стрімголов додолу (Черемш., Вибр., 1960, 84); Надія ще ніколи не бачила, щоб Чистогоров плакав. Та ще й так нестримно (Баш, Надія, 1960, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 391.