НЕСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Якого не стригли; з довгим волоссям, з довгою вовною. Вигляд справді був у Тараса не женихівський: нестрижена біла кучма, чорна сорочка, латані білі штани, (Вас., II, 1959, 368); Бігав [Дмитро] довкола Глущуків, а підступити ближче боявся, бо з їхніх кожухів, як з нестрижених баранів, у всі боки ковтунами летіла вовна (Чорн., Потік.., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 391.