НЕСТЕРПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до нестерпу́чий. Тільки лампи та канделябри лишились цілими і завзято заливали цілу руїну світом, до нестерпучості ясним (Коцюб., II, 1955, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 390.