НЕСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Який не має статевих ознак; безстатевий.

∆ Нестате́ве розмно́ження — розмноження найпростіших тварин і рослин без участі статевих клітин і без запліднення. Проста спадковість характерна для нестатевого, вегетативного розмноження з допомогою черенків, бульб, спор, а також для рослин самозапилювачів (Конярство, 1957, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 389.