Про УКРЛІТ.ORG

неспинний

НЕСПИ́ННИЙ, а, е.

1. Який не припиняється, здійснюється протягом тривалого часу, без перерви; безупинний, безперервний. З вулиці долітало неспинне гарчання моторів (Рибак, Час.., 1960, 32); Отаке його безталання! Змалку — нужда і нужа: злиденне дитинство, безрадісна юність, бідність і поневіряння, неспинна виснажлива праця (Смолич, Мир.., 1958, 276).

2. Якого не можна зупинити, стримати; невтримний. В страшному, неспинному пориві вривалися партизани в траншеї, доти (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 927).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 386.

вгору