НЕСОГІ́РШИЙ, а, е, діал. Не гірший від інших. Газдівство у старої Лесихи несогірше. Хата хоть стара, та ще добра (Фр., І, 1955, 57); Хто б не вступив був на подвір’я Жмутів, мусив на перший погляд признати, що тут жили несогірші газди (Коб., III, 1956, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 385.

Несогірший, а, е. = Незгірший. Угор.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 558.