НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е.

1. Який не підходить, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін. Неслушне припущення.

2. Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує уваги. Неслушне зауваження.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 384.

Неслушний, а, е.

1) Ненадлежащій.

2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно.

3) Несправедливый.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 558.