НЕСКІНЧЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нескінче́нний. В одчинені вікна й двері.. так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (Коцюб., І, 1955, 389); Було в ній [троянді] щось від життя, Короткого, як мить, і неосяжного, як нескінченність… (Забашта, Вибр., 1958, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 383.