НЕСКРО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. нескро́мний. — Гляньте, гляньте! Яке нахабство! — розкричався Масло. — Ви чули! Яка нескромність! (Хижняк, Невгамовна, 1961, 245); // Нескромний вчинок, нескромна поведінка. [Сергій:] А ви, пробачте за нескромність, чого в окулярах? (Мороз, П’єси, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 384.