НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий. Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (Фр., VIII, 1952, 390).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 380.