Про УКРЛІТ.ORG

нерозібраний

НЕРОЗІ́БРАНИЙ, а, е.

1. Якого не роз’єднали, не розібрали на частини. Розбирати всі верстати вже не було часу, і тому їх вантажили на платформу нерозібраними (Донч., III, 1958, 444); // Якого не розклали, не розмістили у певному порядку, за певними ознаками. Книги .. були нерозібрані, не було каталогів (Збан., Сеспель, 1961, 173).

2. розм. Те саме, що нероздя́гнений. Помаркотнів [засмутився] малий Стефан, неначе скотився з високої дебрі в студену воду і нерозібраний купався (Ков., Світ.., 1960,132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 378.

вгору