НЕРОЗЦВІ́ЛИЙ, а, е. Який ще не розцвів, не дав цвіту. Діти стали розвивати нерозцвілий ще квіт (Кобр., Вибр., 1954, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 380.