НЕРОЗУМІ́ННЯ, я, с. Нездатність зрозуміти, збагнути що-небудь; відсутність розуміння. Я не розумів, що думала, переживала жінка глухого революціонера, і це нерозуміння дивною загадковістю пригнітило мене (Досв., Вибр., 1959, 431); Ідуть, взявшись під руки, Віктор і Людмила. Мовчазні обоє. На обличчі у нього вираз відчайдушної рішучості, а в неї — вираз подиву й нерозуміння (Головко, І, 1957, 477).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 379.