НЕРОЗУ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нерозу́мний. — Коли застрягне в баюрі віз, то його трохи подають назад, а потім і легше вискакують уперед. — Так то ж віз, а це письмо! — обурюється десяцький бабською нерозумністю (Стельмах, І, 1962, 512).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 380.