НЕРОЗПРО́ДАНИЙ, а, е. Який залишився непроданим. — Перепадає й мені, як перекупці, .. черстві нерозпродані проскури маю собі до чаю (Н.-Лев., IV, 1956, 283); Ховали [книгарі] посмішку в вуса, повертаючи панові автору нерозпродані примірники (Полт., Повість.., 1960, 388).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 379.