НЕРОЗПОРЯ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до нерозпоря́дливий. Левко Іванович, який рідко лається, зараз не дуже добирав слова, картаючи начальницьку нерозпорядливість (Гончар, Тронка, 1963, 260). НЕРОЗПОЧА́ТИЙ, а, е. До якого ще не приступали; якого ще не використовували. Перекидав усі папери, але нерозпочатий загальний зшиток у цератовій оправі, придбаний мною перед від’їздом до Москви, наче щез (Логв., Давні рани, 1961, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 379.