Про УКРЛІТ.ORG

нерозважність

НЕРОЗВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нерозва́жний. Сімон тим часом.. почув нерозважність свого поступку (Фр., І, 1955, 323); Черв’як лютував, лаявся, кляв Матросову нерозважність, як і нерозважність Масликову (Мик., II, 1957, 214); // Необачний, нерозважний вчинок. Не одному допоміг Тютюн у горі і в турботі, Од нерозважності встеріг, В марудній звеселив роботі (Рильський, II, 1946, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 377.

вгору